Якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи одержали елегантність і красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну й порядок, поляки – здатність до торгівлі, італійські діти – хист до музики… Обдарувавши всіх, Бог раптом побачив у куточку дівчину. Вона була одягнена у вишиту сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок із червоної калини. І запитав ї
  - Хто ти? І чому така сумна?
  -   Я – Україна, а сумна, бо стогне моя земля…
-    Чого ж ти не підійшла раніше? Я всі таланти роздав. Не знаю, чим можу зарадити твоєму горю?

 Дівчина хотіла йти, але Бог зупинив її.
- Зачекай. Є в мене неоцінений дар, який прославить твій народ на цілий світ. Відсьогодні все горітиме у твоїх руках. Візьмеш плуг – і заколоситься на ваших полях жито – пшениця. У хаті твоїй буде панувати краса й затишок, а пісня твоя звучатиме у віках. Усе це стане можливим, дякуючи вірі твого народу у власні сили й бажанню працювати заради власного добробуту.
        Прийняла з вдячністю дівчина божий дар і відтоді славиться Україна своїми майстрами, а серед них ті, котрі присвятили себе мистецтву народної вишивки.

         Вишивання як вид мистецтва існує з незапам’ятних часів. Про вишивку згадується в Біблії та “Іліаді” Гомера. Нею, за свідченням Геродота, був прикрашений одяг скіфів.       Зараз – особливий час. Ми звертаємося до джерел народної творчості, до народних традицій., чим більше ми будемо їх знати, тим життя наше буде радіснішим, духовно багатшим.

         Малята 2А та 3Б класів відкрили  фестиваль вишиванок  дивовижним дефіле. Хлопчики та дівчатка,як справжні моделі демонстрували свої чарівні вишиванки  під гучні оплески. 

         Веселі українські танці, пісні, пізнавальний фільм про українську вишиванку, флешмоб  «Прикрашаємо вишиванку» у виконання 3А.4А та 3Б,4Б, а ще гарний настрій зробило свято яскравим та незабутнім.

 «Україна- це я!»-лунала по всієї школі фінальна пісня яку співали усі учасники фестивалю  разом зі зрітелями. 

Нехай слова і пісні милозвучні
Для вас лунають знов і знов,
Хай будуть в серці нерозлучні
Добро, надія, віра і любов!

  Хай вам сміється доля журавлина,
Поля розлогі колосом цвітуть,
Нехай червоні ягоди калини
На  вишиванках осявають путь.
     
Людське безсмертя з роду і до роду
Увись росте з коріння родоводу.
І тільки той, у кого серце чуле,
Хто знає, береже минуле
І вміє шанувать сучасне, -
Лиш той майбутнє
Вивершить прекрасне!